Середа, 22.01.2020, 21:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Опорний навчальний заклад Озернянська ЗОШ І - ІІІ ступенів

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Сторінка логопеда

Логопед   Мартинес-Бондаренко Тетяна Сергіївна

Години роботи: Вівторок, середа, п'ятниця – 11:00 – 15:00; 

                   

 

Логопед навчає Гната       
Звук [Р] гарно вимовляти.
Аж спітнів. Та знову Гнат
Каже: "Йиба, йічка, йак".

Час пройшов... Наш Гнат тепер
Гордо промовляє: "Р-р-рев,
Р-рожка, стір-р, верр-росипед...
От зр-радіє р-рогопед!" 

        Рекомендації  логопеда           

Дислалія

 Дислалією називають порушення звуковимови, не пов'язаної з вадами слуху, порушеннями іннервації мовленнєвого апарату чи недоліками розумового розвитку дитини. Дислалія належить до найпоширеніших порушень мовленнєвого розвитку у дошкільнят.

 

Причини її виникнення можуть бути дуже різними, назвемо основні.

  • Порушення у будові артикуляційного апарату:

неправильний прикус, порушення у будові щелеп, укорочена під'язикова вуздечка, високе чи вузьке піднебіння, відсутність деяких зубів тощо. Це призводить до виникнення так званої механічної дислалії. Незалежно від того, у якому віці виявлено ці порушення, необхідно звернутися до ортодонта чи стоматолога, а якщо дитині виповнилося 4 роки, то і до логопеда.

  • Наслідування: діти можуть копіювати неправильну звуковимову когось із рідних.
  • Недоліки слухового сприймання звуків: це порушення не пов'язане зі зниженням гостроти слуху дитини, його причини приховані в недоліках формування уявлень дитини про звуки рідної мови, недостатності слухової уваги та слухового контролю.
  • Негативні біологічні та соціальні чинники.  До них належать: патологія вагітності матері, вживання під час вагітності алкоголю, тютюну, наркотиків, обмеженість спілкування дитини, педагогічна занедбаність тощо.

    Не всі порушення звуковимови можна вважати патологічними. Практично кожна дитина молодшого дошкільного віку має певні порушення у вимові звуків. Однак до 5 років такі порушення вважаються природними, оскільки артикуляційний апарат дитини цього віку ще продовжує формуватися. Водночас збереження вад звуковимови після зазначеного терміну вважаються патологічними і потребують виправлення за допомогою спеціальних вправ завдань, які добирає логопед.

              Дислалія може виявлятися двояко:

  • спотворення звука, коли звук, який вимовляє дитина, відрізняється від нормального наявністю присвисту, надмірного шуму, призвуків тощо. Наприклад, горловий Р, міжзубний С (при вимові С кінчик язика просунутий між зубами, до звука С додається надмірний шум) тощо;
  • заміна одного звука іншим. Наприклад, складний звук Р дитина замінює на Л (лак замість рак, лука замість рука) або звук С дитина замінює на звук Ш (шобака замість собака, шамокат замість самокат) тощо.
  •      Помітивши порушення вимови навіть кількох звуків у дитини,старшої    5 років,слід обов'язково звернутися до логопеда.

    Зазвичай вади звуковимови виявити досить легко. Чимало батьків помічають і знають, які саме звуки не вимовляє дитина. Проте існує хибна думка, що порушення звуковимови виправляються самі по собі. «Не хвилюйтеся, виговориться», - говорять сусіди, друзі і навіть деякі лікарі.          Відвідини логопеда відкладають на невизначений час. Однак порушення закріплюється, і діти, які мають вади звуковимови, на момент вступу до школи, одразу потрапляють у групу ризику як схильні до дисграфії.

    Дошкільники з дислалією можуть відвідувати логопункт, а у складних випадках, коли дислалія поєднується з порушеннями мовно-слухового сприймання, - логопедичні групи для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ). Діти шкільного віку навчаються у загальноосвітніх школах і за потреби можуть відвідувати логопункт.

    Комплекс вправ логопед добирає індивідуально, залежно від характеру порушення та особливостей артикуляційного апарату кожної дитини.

    У попередженні дислалії важливе місце посідає формування правильної мовленнєвої культури. Дитина має чути чітке, правильне мовлення дорослих, щоб наблизити свою звуковимову до мовної норми.

    Профілактиці дислалій сприяють розпочаті в молодшому дошкільному віці стимулюючі вправи з розвитку органів артикуляції та дрібної моторики пальців рук

 

Дизартрія – порушення звуковимови, обумовлене органічною нестачею іннервації мовного апарату.

Основні прояви дизартрії:

  • розлад артикуляції звуків
  • порушення голосоутворення
  • зміна темпу і ритму мови
  • зміна інтонації.

 

Вищеперелічені прояви дизартрії виявляються в різному ступені и в різних комбінаціях в залежности від локалізації ураження в центральній або периферійній нервній системі, від важкості порушення, від часу виникнення дефекту.

Причини дизартрії:

органічні ураження ЦНС в результаті впливу несприятливих факторів на развивающийся мозок дитини у внутриутробному та ранньому розвитку.

 

Частише це внутрішньоутробні ураження, що викликані:

- гострими і хронічними інфекціями,

- кисневе голодання (гипоксія)

- інтоксикації

- токсикози вагітності

- несумісність по резус-фактору

- ряд інших факторів, утворюючих умови для виникнення пологової травми.

При пологах:

- недоношеність

- асфиксія

- травми.

 

Рідше дизартрія виникає під впливом інфекційних хвороб нервової системи

в перші роки життя дитини.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Мовленнєве спілкування:  гендерний аспект

      Належність людини до певної статі відіграє важливу роль у процесі формування особистості, на що впливає багато чинників, серед яких одне з основних місць належить мовленню. Великою мірою через мовлення діти визначають стиль поведінки представників своєї статі та формують ставлення до протилежної статі. Провідна роль на етапі первинної соціалізації особистості належить  таким агентам виховання як родина, дитячі освітньо-виховні заклади. Кожен з батьків прагне бути зразком для дитини своєї статі.  Часто дорослий проявляє у спілкуванні з дитиною певні риси, які звик проявляти по відношенню до дорослого тієї ж статі, що і дитина.

      Дівчаток заохочують до експресивності, і велику увагу надають вихованню вербальних здібностей. Від хлопчиків вимагають небагатослівності Залежно від статі дитини дорослі по-різному вибудовують розмову, обирають її тон. До дівчинки – ласкавий, ніжний, заспокійливий тон. До хлопчика – бадьорий, ніжний за тембром, заохочуючий до активності та змагання. Кожен з батьків особливо зацікавлений в тому, щоб передати

дитині секрети та “магії” власної статі.

       Можливо тому, батьки  у спілкуванні приділяють більше уваги синам, а матері – донькам  Як наслідок, мовлення дівчаток та хлопчиків розвивається по-різному. У дівчаток зрілість у вимовлянні звуків спостерігається раніше ніж у хлопчиків. Дівчатка починають використовувати речення раніше хлопчиків і проявляють тенденцію до більш довгих та зрілих за своєю структурою речень. Для зменшення різниці в оволодінні мовленнєвими навичками серед дітей різної статі, батькам необхідно звернути свою увагу на поширення сфер можливостей своєї дитини: хлопчика чи дівчинки, та розвивати потенційні здібності дитини без огляду на її стать. Таким чином, батькам потрібно обирати гендерно-нейтральний тон та вид спілкування до своїх дітей. Адже, виховання творчої та креативної особистості багато в чому залежить від батьківського спілкування. А, отже, рівень сформованості мовленнєвих  навичок дітей залежить від гендерної атмосфери в родині. Гендерна толерантність по відношенню до своєї дитини у контексті спілкування, передбачає сприймання не представника певної статі, а особистість з власними можливостями та потребами

ДО ЛОГОПЕДА СЛІД

ЗВЕРНУТИСЯ ЯКЩО

 

До кінця 1-го місяця дитя ніколи не кричить перед годуванням.

 

До кінця 4-го місяця маля не посміхається, коли з ним заговорюють, не гуліт.

 

До кінця 5-го місяця не намагається, знаходячись на руках у мами, відшукувати ті предмети і тих людей яких вона називає, не прислухається до музики.

 

До 7  місяців не взнає голосу близьких, не може правильно реагувати на інтонації, не відтане перевага мелодійним брязкальцям. Не намагається привернути до себе увагу яким-

 

До кінця 9-го місяця у маляти немає лепету, і він не може повторювати за дорослим різні звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації того, що говорить.

 

До кінця 10-го місяця маля не махає головою на знак заперечення, або ручкою на знак пробачення.

 

До року маля не може виголосити ні слова не може виконати прості прохання (покажи, принеси), не здатний адекватно реагувати на похвалу і на зауваження по приводу неправільного поведінки.

 

До 1 року 4 місяцям він не може адекватно ситуації вживати слова «мама» і «папа».

 

До 1 року 9 місяцям не може виголосити 6 осмислених слів.

 

До 2 років маля не може показати частини тіла, які йому називає дорослий, не виконує складні прохання типа: «Сходи на кухню і принеси чашку». Не впізнає близьких на фотографії.

 

До 2,5 років не розуміємо різницю між словами «Великий» і «Маленький».

 

До 3 років не розуміє короткі вірші, розповіді, казки, не намагається їх переказати, не може показати, яка лінія щонайдовша, не може відповісти на питання, як його ім'я і прізвище.

У 4 роки не знає назви кольорів не вважає в межах п'яти, не слухає довгі казки, не може розповісти жодного вірша.

 

У 5 років мова не розбірлива і не зрозуміла для тих, що оточують.

 

У 6 років маля не може переказати події минулого дня, проглянутого мультфільму або прочитаної розповіді. Неправильно виголошує звуки рідної мови і (або) не розрізняє їх на слух.

Так само слід звернутися до

логопеда, якщо Ваше маля:

 

- не реагує на звернену до нього мову, навіть якщо його називають по імені, але помічає інші, навіть дуже тихі звуки;

 

- не прислухається (як це роблять слабочуючі  діти), не намагається зрозуміти сказане по губах не удається до міміки і жестів для вираження свої думок;

 

- вживає перед окремими словами зайві звуки (а, і);

 

- повторює перші склади або цілі слова на початку фрази;

 

- робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;

 

- важко перед початком мови

Поняття «затримка психічного розвитку» вживається по відношенню до дітей із слабо вираженою органічною недостатністю центральної нервової системи.

Дитина не вміє аналізувати, порівнювати, запам’ятовувати, визначати головне, робити висновки, тобто логічно і творчо мислити.

У цих дітей немає специфічного порушення слуху, зору, опорно – рухового апарату, тяжких порушень мови, вони не являються розумово відсталими.

Поради батькам

  1. Корекційна робота логопеда, вихователів, вузьких спеціалістів повинна підкріплюватися роботою батьків з дітьми.
  2. Батьки повинні помічати у дітей ознаки підвищеної нервозності, втомлюваності, виснаженості в’ялості та пасивності і своєчасно звертатися за допомогою до психолога, невролога, психіатра.
  3. Приділяйте вільний час для розмови з дитиною (читати казки, вірші, обговорювати прочитане, вчити вірші, вести спостереження за природою в різні пори року).
  4. Не забувайте хвалити дитину і поділити з нею радість її перемог. Всіляко стимулюйте її прагнення до знань, самостійність, упевненість.
  5. Памятайте! «Дорослий – взірець для наслідування!»
  6. Не перевтомлюйте дитину, але займайтесь систематично. І успіх прийде обов’язково.

 

Загальний  недорозвиток  мовлення  – це  різні  складні мовні  розлади,  при  яких  порушено  формування  всіх  компонентів  мовної  системи,  тобто  звукової  сторони  (фонетики)  і  смислової  сторони  (лексики,  граматики).

 

Прояви  загального  недорозвитку  мовлення

у дітей дошкільного віку

  • пізній  початок  мовлення (3-4 роки);
  • різке  обмеження  словника;
  • яскраво  виражені  аграматизми (змішення відмінкових форм, відсутність узгоджень, пропуск сполучників і т. д.);
  • дефекти  звуковимови (всі види);
  • порушення ритміко-складової структури  слова;
  • складнощі  в  поширені  простих  речень   і  побудові  складних.

Причинами загального  недорозвитку  мовлення  можуть  бути:

  • Негативні  чинники  в  період  вагітності і  пологів (токсикози, асфіксія, родова  травма, захворювання  ЦНС,  куріння  та  вживання  алкоголю  під  час  вагітності)
  • Часті хвороби,  інфекції  та  травми  до  3-х років 
  • Спадкові  чинники
  • Зниження  слуху
  • Анатомічні  особливості  челюсно-лицевого  апарату
  • Смоктання  пальця
  • «педагогічна  занедбаність» - дитина  з  різних  причин  не  отримує  належної  уваги до  себе

 

 

 

 

 

 

 

Пошук
Календар
«  Січень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту

Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.
Архів записів
Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.

Copyright MyCorp © 2020
Конструктор сайтів - uCoz